зачаєність
ЗАЧА́ЄНІСТЬ, ності, ж.
Стан. за знач. зача́єний.
Вона пам'ятала його веселим, дотепним, хоч одразу ж вловила і якусь зачаєність (Ю. Мушкетик);
– Є риба? – цікавлюся. – А що?.. – обережна відповідь. Зачаєність – типова риса ніжинських рибалок (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зачаєність — зача́єність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- зачаєність — -ності, ж. Абстр. ім. до зачаєний. Великий тлумачний словник сучасної мови