зачаєність

ЗАЧА́ЄНІСТЬ, ності, ж.

Стан. за знач. зача́єний.

Вона пам'ятала його веселим, дотепним, хоч одразу ж вловила і якусь зачаєність (Ю. Мушкетик);

– Є риба? – цікавлюся. – А що?.. – обережна відповідь. Зачаєність – типова риса ніжинських рибалок (із журн.).

Значення в інших словниках

1. зачаєність — зача́єність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. зачаєність — -ності, ж. Абстр. ім. до зачаєний.  Великий тлумачний словник сучасної мови