зачепа

Заче́па, -пи

1) ж. Зацѣпа.

2) об. Задирщикъ, задирщица. Одсувається... щоб бува з п'яних очей не креснув зачепа. Мир. ХРВ. 260.

Значення в інших словниках

1. зачепа — заче́па іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. зачепа — див. задерикуватий; перешкода  Словник синонімів Вусика
3. зачепа — -и, ж., розм. Те саме, що задирака.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зачепа — ЗАБІЯ́КА (той, хто заводить, починає бійку, любить битися), ЗАДИРА́КА, ЗАДИ́РА, ЗАДЕРИ́КА розм., ЗАДЕРІ́Й розм., ЗАВОДІ́Й розм., ЗАВОДІЯ́КА розм., ЗАЧЕ́ПА розм., ЗАДЬО́РА рідко; ПІ́ВЕНЬ розм., ПІ́ВНИК розм. (про хлопця, хлопчика).  Словник синонімів української мови
5. зачепа — ЗАЧЕ́ПА, и, ж., розм,. Те саме, що задира́ка. Супротивник осувається назад, наставивши обидві руки, щоб, бува, з п’яних очей, не креснув зачепа… (Мирний, II, 1954, 195).  Словник української мови в 11 томах