Словник української мови Грінченка

зачепити

Зачепити, -ся

см. зачіпати, -ся.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. зачепити — зачепи́ти 1 дієслово доконаного виду торкнути; скривдити; поширитися зачепи́ти 2 дієслово доконаного виду захопити; роздобути  Орфографічний словник української мови
  2. зачепити — I див. зачіпати. II див. зачіплювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зачепити — зачіпа́ти / зачепи́ти за живе́ кого. 1. Дошкульно ображати, вражати когось. Холодний голос співрозмовника зачепив його за живе, змусив задуматись, насторожитись (І.  Фразеологічний словник української мови
  4. зачепити — ОБРАЖА́ТИ (ОБРА́ЖУВАТИ рідше) (завдавати образи, зневажливим висловленням, поведінкою викликати у кого-небудь почуття гіркоти, досади), УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), ЗАЧІПА́ТИ, ЗНЕВАЖА́ТИ, ОБИЖА́ТИ розм., ЗОБИДЖА́ТИ (ЗОБИЖА́ТИ) розм., УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) із сл.  Словник синонімів української мови
  5. зачепити — Зачепи́ти, див. зачіпа́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зачепити — ЗАЧЕПИ́ТИ¹ див. зачіпа́ти. ЗАЧЕПИ́ТИ² див. зачі́плювати.  Словник української мови в 11 томах