зачіпати
Зачіпа́ти, -па́ю, -єш
сов. в. зачепити, -плю́, -пиш, гл.
1) Цѣплять, зацѣпить, задѣвать, задѣть. Чи витягнеш з води Левиахвана, гачком його, як рибу, зачепивши. К. Іов. 92. ні за що рук зачепити. Ном. № 9870. Не съ чѣмъ начать, нѣтъ средствъ для начала (о хозяйствѣ, заработкѣ). За що б тут руки зачепити? За яке ремество взятись? Чуб. II. 17. хиба тебе возом зачепили? Чѣмъ тебя особеннымъ затронули, обидѣли? Ном. № 4040.
2) Трогать, тронуть, затрагивать, затронуть. Міг би йому листи визволені писати, щоб не міг ніхто нігде зачіпати. Макс. (1849), 33. Мене вовки і не зачепили. Грин. І. 165. А сусідці перстень даєш, — нащо ж мене зачіпаєш? Чуб. V. 200.
Словник української мови Грінченка