1. Словник української мови Грінченка

зачіпати

Зачіпа́ти, -па́ю, -єш

сов. в. зачепити, -плю́, -пиш, гл.

1) Цѣплять, зацѣпить, задѣвать, задѣть. Чи витягнеш з води Левиахвана, гачком його, як рибу, зачепивши. К. Іов. 92. ні за що рук зачепити. Ном. № 9870. Не съ чѣмъ начать, нѣтъ средствъ для начала (о хозяйствѣ, заработкѣ). За що б тут руки зачепити? За яке ремество взятись? Чуб. II. 17. хиба тебе возом зачепили? Чѣмъ тебя особеннымъ затронули, обидѣли? Ном. № 4040.

2) Трогать, тронуть, затрагивать, затронуть. Міг би йому листи визволені писати, щоб не міг ніхто нігде зачіпати. Макс. (1849), 33. Мене вовки і не зачепили. Грин. І. 165. А сусідці перстень даєш, — нащо ж мене зачіпаєш? Чуб. V. 200.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачіпати — зачіпа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зачіпати — |до|торкатися, торкати, (кулею) ранити; (кого) чіпати, займати, кривдити, с. нападати на; (словом) ображати, викликати на сварку; (дівчину) заговорювати до, кн. шукати контактів з; (до сліз) хвилювати, непокоїти; (що) ЖМ. брати без дозволу; (тему) г. заторкувати. Словник синонімів Караванського
  3. зачіпати — див. хапати; чіплятися Словник синонімів Вусика
  4. зачіпати — -аю, -аєш, недок., зачепити, -еплю, -епиш; мн. зачеплять; док., перех., чим і без додатка. 1》 Торкатися, доторкуватися до кого-, чого-небудь, штовхати когось, щось під час руху. || Ненароком або навмисне ударяти, бити кого-небудь, завдавати шкоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зачіпати — Не зачіпай баб у селі, бо дістанеш по чолі. Зачеплюванням чужих жінок стягнеш на себе ворожнечу, а то й бійку. Не зачіпай мене, бо я дочка ксьондза, у мене перстені, з самого мосьондза. Насміхання з дівчат, які виставляють себе понад стан. Ксьондз—священик. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. зачіпати — зачіпа́ти / зачепи́ти за живе́ кого. 1. Дошкульно ображати, вражати когось. Холодний голос співрозмовника зачепив його за живе, змусив задуматись, насторожитись (І. Фразеологічний словник української мови
  7. зачіпати — ОБРАЖА́ТИ (ОБРА́ЖУВАТИ рідше) (завдавати образи, зневажливим висловленням, поведінкою викликати у кого-небудь почуття гіркоти, досади), УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), ЗАЧІПА́ТИ, ЗНЕВАЖА́ТИ, ОБИЖА́ТИ розм., ЗОБИДЖА́ТИ (ЗОБИЖА́ТИ) розм., УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) із сл. Словник синонімів української мови
  8. зачіпати — Зачіпа́ти, -па́ю, -па́єш; зачепи́ти, -чеплю́, -че́пиш, -че́плять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. зачіпати — ЗАЧІПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАЧЕПИ́ТИ, еплю́, е́пиш; мн. заче́плять; док., перех., чим і без додатка. 1. Торкатися, доторкуватися до кого-, чого-небудь, штовхати когось, щось під час руху. Голі лікті дрижали, ворушились, зачіпали один другого. Словник української мови в 11 томах