1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зачіпати

зачіпа́ти

-аю, -аєш, недок., зачепити, -еплю, -епиш; мн. зачеплять; док., перех., чим і без додатка.

1》 Торкатися, доторкуватися до кого-, чого-небудь, штовхати когось, щось під час руху.

|| Ненароком або навмисне ударяти, бити кого-небудь, завдавати шкоди.

|| Ранити (про стрілу, кулю і т. ін.).

|| безос.

|| Торкаючись чого-небудь, виводити зі стану спокою.

2》 перен. Втручаючись у чиє-небудь життя, завдавати неприємності, кривдити. Зачіпати інтереси когось.

3》 перен. Захоплювати що-небудь, поширюватися на щось.

|| Поширюючись на що-небудь, завдавати якоїсь шкоди, впливати негативно.

4》 перен. Звертати увагу на що-небудь, спрямовувати думку до чогось у розмові, якомусь викладі і т. ін.

5》 перен. Звертатися до кого-небудь, намагаючись поговорити.

|| Заговорювати до кого-небудь, залицяючись, жартуючи.

6》 перен. Критикуючи, висміюючи, викликати на суперечку.

|| Приставати до кого-небудь, дражнити, викликаючи на сварку, бійку і т. ін.

|| Нападати на кого-небудь.

7》 перен. Викликати хвилювання у кого-небудь, тривожити.

|| Ображати, сердити, зауважуючи що-небудь; викликати розмовою невдоволення.

|| Непокоїти, зацікавлюючи, захоплюючи кого-небудь чимсь.

8》 розм. Брати що-небудь, користуватися чимось без дозволу.

9》 перен., перев. з запереч. не. Приступати до роботи над чим-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачіпати — зачіпа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зачіпати — |до|торкатися, торкати, (кулею) ранити; (кого) чіпати, займати, кривдити, с. нападати на; (словом) ображати, викликати на сварку; (дівчину) заговорювати до, кн. шукати контактів з; (до сліз) хвилювати, непокоїти; (що) ЖМ. брати без дозволу; (тему) г. заторкувати. Словник синонімів Караванського
  3. зачіпати — див. хапати; чіплятися Словник синонімів Вусика
  4. зачіпати — Не зачіпай баб у селі, бо дістанеш по чолі. Зачеплюванням чужих жінок стягнеш на себе ворожнечу, а то й бійку. Не зачіпай мене, бо я дочка ксьондза, у мене перстені, з самого мосьондза. Насміхання з дівчат, які виставляють себе понад стан. Ксьондз—священик. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. зачіпати — зачіпа́ти / зачепи́ти за живе́ кого. 1. Дошкульно ображати, вражати когось. Холодний голос співрозмовника зачепив його за живе, змусив задуматись, насторожитись (І. Фразеологічний словник української мови
  6. зачіпати — ОБРАЖА́ТИ (ОБРА́ЖУВАТИ рідше) (завдавати образи, зневажливим висловленням, поведінкою викликати у кого-небудь почуття гіркоти, досади), УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), ЗАЧІПА́ТИ, ЗНЕВАЖА́ТИ, ОБИЖА́ТИ розм., ЗОБИДЖА́ТИ (ЗОБИЖА́ТИ) розм., УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) із сл. Словник синонімів української мови
  7. зачіпати — Зачіпа́ти, -па́ю, -па́єш; зачепи́ти, -чеплю́, -че́пиш, -че́плять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. зачіпати — ЗАЧІПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАЧЕПИ́ТИ, еплю́, е́пиш; мн. заче́плять; док., перех., чим і без додатка. 1. Торкатися, доторкуватися до кого-, чого-небудь, штовхати когось, щось під час руху. Голі лікті дрижали, ворушились, зачіпали один другого. Словник української мови в 11 томах
  9. зачіпати — Зачіпа́ти, -па́ю, -єш сов. в. зачепити, -плю́, -пиш, гл. 1) Цѣплять, зацѣпить, задѣвать, задѣть. Чи витягнеш з води Левиахвана, гачком його, як рибу, зачепивши. К. Іов. 92. ні за що рук зачепити. Ном. № 9870. Словник української мови Грінченка