1. Фразеологічний словник української мови

зачіпати

зачіпа́ти / зачепи́ти за живе́ кого. 1. Дошкульно ображати, вражати когось. Холодний голос співрозмовника зачепив його за живе, змусив задуматись, насторожитись (І. Рябокляч); Часто в цих — попервах безневинних — забавах вона (Марія) втрачає міру і вже зачіпає Лепажа за живе (М. Слабошпицький). 2. Дуже хвилювати, тривожити. Полонені зацікавлено дослухалися до .. розмови. Видно, вона їх зачепила за живе, розворушила душу (Ю. Збанацький); Емоційні виступи зачепили, як кажуть, за живе кожного (З газети).

зачіпа́ти / зачепи́ти за (саму́) ду́шу (за се́рце) кого і без додатка. 1. Глибоко вражати, розчулювати, зворушувати. Ласкавий голос (Миколи) зачепив Нимидору за саму душу (І. Нечуй-Левицький). 2. Виклика́ти у кого-небудь якісь почуття, відгук на щось. В Оксани з’явилося спокусливе бажання посперечатися з Гнатом, зачепити за душу (С. Чорнобривець); Він (Холод) говорив і бачив, що слова його пролітають повз сина, не зачіпають за душу, за серце (Ю. Мушкетик). зачепи́ти се́рце. Раніше не міг пройти (Сеспель) спокійно, коли чув ту пісню .. Тепер вона якось пролетіла повз його вуха, не зачепила серця (Ю. Збанацький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачіпати — зачіпа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зачіпати — |до|торкатися, торкати, (кулею) ранити; (кого) чіпати, займати, кривдити, с. нападати на; (словом) ображати, викликати на сварку; (дівчину) заговорювати до, кн. шукати контактів з; (до сліз) хвилювати, непокоїти; (що) ЖМ. брати без дозволу; (тему) г. заторкувати. Словник синонімів Караванського
  3. зачіпати — див. хапати; чіплятися Словник синонімів Вусика
  4. зачіпати — -аю, -аєш, недок., зачепити, -еплю, -епиш; мн. зачеплять; док., перех., чим і без додатка. 1》 Торкатися, доторкуватися до кого-, чого-небудь, штовхати когось, щось під час руху. || Ненароком або навмисне ударяти, бити кого-небудь, завдавати шкоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зачіпати — Не зачіпай баб у селі, бо дістанеш по чолі. Зачеплюванням чужих жінок стягнеш на себе ворожнечу, а то й бійку. Не зачіпай мене, бо я дочка ксьондза, у мене перстені, з самого мосьондза. Насміхання з дівчат, які виставляють себе понад стан. Ксьондз—священик. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. зачіпати — ОБРАЖА́ТИ (ОБРА́ЖУВАТИ рідше) (завдавати образи, зневажливим висловленням, поведінкою викликати у кого-небудь почуття гіркоти, досади), УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), ЗАЧІПА́ТИ, ЗНЕВАЖА́ТИ, ОБИЖА́ТИ розм., ЗОБИДЖА́ТИ (ЗОБИЖА́ТИ) розм., УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) із сл. Словник синонімів української мови
  7. зачіпати — Зачіпа́ти, -па́ю, -па́єш; зачепи́ти, -чеплю́, -че́пиш, -че́плять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. зачіпати — ЗАЧІПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАЧЕПИ́ТИ, еплю́, е́пиш; мн. заче́плять; док., перех., чим і без додатка. 1. Торкатися, доторкуватися до кого-, чого-небудь, штовхати когось, щось під час руху. Голі лікті дрижали, ворушились, зачіпали один другого. Словник української мови в 11 томах
  9. зачіпати — Зачіпа́ти, -па́ю, -єш сов. в. зачепити, -плю́, -пиш, гл. 1) Цѣплять, зацѣпить, задѣвать, задѣть. Чи витягнеш з води Левиахвана, гачком його, як рибу, зачепивши. К. Іов. 92. ні за що рук зачепити. Ном. № 9870. Словник української мови Грінченка