зашамотіти

Зашамоті́ти, -чу́, -ти́ш

гл. Зашелестѣть, зашуршать. В сінях щось зашамотіло. Мир. Пов. І. 158б. Зашамотіла дітвора. Сим. 193. Вінок той труситься, мов усі квіточки зашамотіли. Г. Барв. 83. Жита зашамотіли. Мир. ХРВ. 64.

Значення в інших словниках

1. зашамотіти — зашамоті́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зашамотіти — -очу, -отиш, док., розм. 1》 Почати шамотіти, утворювати легкий шелест, шарудіння (про траву, листя, одяг і т. ін.). 2》 Почати вовтузитися, рухатися з невеликим шумом. 3》 Заговорити, шамкаючи або шепчучи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зашамотіти — ЗАШАМОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., розм. 1. Почати шамотіти, утворювати легкий шелест, шарудіння (про траву, листя, одяг і т. ін.). Враз затремтіло молоде листя, зашамотіло, струсило з себе дощ самоцвітів (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах