зашлюбитися

Зашлюбитися, -блюся, -бишся

гл. Обвѣнчаться, жениться, выйти замужъ. Зашлюбитись, не дощик перечекати. Ном. № 8851.

Значення в інших словниках

1. зашлюбитися — зашлю́битися дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. зашлюбитися — див. одружуватися  Словник синонімів Вусика
3. зашлюбитися — -блюся, -бишся; мн. зашлюбляться; док., заст. Одружитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зашлюбитися — ОДРУЖИ́ТИСЯ з ким і без додатка (про чоловіка, жінку — взяти шлюб), на кому (тільки про чоловіка); ПОЖЕНИ́ТИСЯ, ПОЄДНА́ТИСЯ, СПАРУВА́ТИСЯ, ПОБРА́ТИСЯ, ПРИСТРО́ЇТИСЯ розм., ПОДРУЖИ́ТИСЯ розм., ОБКРУТИ́ТИСЯ розм., ПОШЛЮ́БИТИ фольк., книжн.  Словник синонімів української мови
5. зашлюбитися — ЗАШЛЮ́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. зашлю́бляться; док., заст. Одружитися. Зашлюбитись — не дощик перечекати (Номис, 1864, № 8851).  Словник української мови в 11 томах