зашмагати

Зашмага́ти, -га́ю, -єш

гл. Засѣчь, забить. До полусмерти зашмагав канчуками. Стор. І. 191.

Значення в інших словниках

1. зашмагати — зашмага́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зашмагати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Шмагаючи, дуже побити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зашмагати — ЗАШМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Шмагаючи, дуже побити. — Кондратович віку мені збавив, до полусмерті зашмагав канчуками (Стор., І, 1957, 133).  Словник української мови в 11 томах