зашмагати

ЗАШМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Шмагаючи, дуже побити.

— Кондратович віку мені збавив, до полусмерті зашмагав канчуками (Стор., І, 1957, 133).

Значення в інших словниках

1. зашмагати — зашмага́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зашмагати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Шмагаючи, дуже побити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зашмагати — Зашмага́ти, -га́ю, -єш гл. Засѣчь, забить. До полусмерти зашмагав канчуками. Стор. І. 191.  Словник української мови Грінченка