Значення в інших словниках
-
збавити —
зба́вити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
збавити —
Зба́вити, збавля́ти. Позбавити. Були наші діди темні і збавили своїх внуків, то ми мусимо бути розумні і мудрі, щоб змогли назад дістати паньскі лани в свої руки (Товариш, 1908, 134) // пол. zbawić, zbawiać — 1) позбавити, врятувати, 2) заст.
Українська літературна мова на Буковині
-
збавити —
див. збавляти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
збавити —
збавля́ти / зба́вити ві́ку (життя́). 1. Убивати, губити кого-небудь. — Мій латаний талане! Чому мене не сховаєш Отут серед лану? Чому мене не задавиш, У землю не вдавиш? Чому мені злої долі Чом віку не збавиш? (Т.
Фразеологічний словник української мови
-
збавити —
ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
збавити —
Зба́вити, зба́влю, зба́виш, зба́вить, -влять; не збав, не зба́вте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
збавити —
ЗБА́ВИТИ див. збавля́ти.
Словник української мови в 11 томах