збавитель

Збави́тель, -ля

м. Спаситель. Перестань тужити, зачни благати Збавителя. Чуб. V. 119.

Значення в інших словниках

1. збавитель — збави́тель іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови