збавитель
Збави́тель, -ля
м. Спаситель. Перестань тужити, зачни благати Збавителя. Чуб. V. 119.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збавитель — збави́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови