збавитель
збави́тель
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збавитель — Збави́тель, -ля м. Спаситель. Перестань тужити, зачни благати Збавителя. Чуб. V. 119. Словник української мови Грінченка