збавитель

збави́тель

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збавитель — Збави́тель, -ля м. Спаситель. Перестань тужити, зачни благати Збавителя. Чуб. V. 119. Словник української мови Грінченка