1. Словник української мови Грінченка

збабіти

Збабіти, -бію, -єш

гл. Обабиться. Коли дівці сходить на вінці, то збабів. Ном. № 8998.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збабіти — збабі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. збабіти — -ію, -ієш, док. 1》 фам. Стати схожим на бабу (див. баба I 2)). 2》 зневажл. Те саме, що збабитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збабіти — ЗБАБІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. фам. Стати схожим на бабу ( див. ба́ба¹ 2). Справді, він якось збабів, зморшкуваті, обвислі голені щоки робили його подібним коли не до жінки, то принаймні до євнуха (Полт., Повість.., 1960, 448). 2. зневажл. Словник української мови в 11 томах