збабіти

Збабіти, -бію, -єш

гл. Обабиться. Коли дівці сходить на вінці, то збабів. Ном. № 8998.

Значення в інших словниках

1. збабіти — збабі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. збабіти — -ію, -ієш, док. 1》 фам. Стати схожим на бабу (див. баба I 2)). 2》 зневажл. Те саме, що збабитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. збабіти — ЗБАБІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. фам. Стати схожим на бабу ( див. ба́ба¹ 2). Справді, він якось збабів, зморшкуваті, обвислі голені щоки робили його подібним коли не до жінки, то принаймні до євнуха (Полт., Повість.., 1960, 448). 2. зневажл.  Словник української мови в 11 томах