збабіти

збабі́ти

-ію, -ієш, док.

1》 фам. Стати схожим на бабу (див. баба I 2)).

2》 зневажл. Те саме, що збабитися.

Значення в інших словниках

1. збабіти — збабі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. збабіти — ЗБАБІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. фам. Стати схожим на бабу ( див. ба́ба¹ 2). Справді, він якось збабів, зморшкуваті, обвислі голені щоки робили його подібним коли не до жінки, то принаймні до євнуха (Полт., Повість.., 1960, 448). 2. зневажл.  Словник української мови в 11 томах
3. збабіти — Збабіти, -бію, -єш гл. Обабиться. Коли дівці сходить на вінці, то збабів. Ном. № 8998.  Словник української мови Грінченка