збагатитися
Збагати́тися, -чу́ся, -ти́шся
гл. Обогатиться. Як розжився, збагатився, — ніхто не зазнає. К. Досв. 170. Черевань був тяжко грошовитий... пан із козацтва, що збагатилось за десятолітню війну з козаками. К. ЧР. 4.
Словник української мови Грінченка