збагатитися

Збагати́тися, -чу́ся, -ти́шся

гл. Обогатиться. Як розжився, збагатився, — ніхто не зазнає. К. Досв. 170. Черевань був тяжко грошовитий... пан із козацтва, що збагатилось за десятолітню війну з козаками. К. ЧР. 4.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збагатитися — збагати́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. збагатитися — див. збагачуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збагатитися — ЗБАГАТИ́ТИСЯ див. збага́чуватися. Словник української мови в 11 томах