1. Словник української мови Грінченка

збагатіти

Збагатіти, -тію, -єш

гл. Разбогатѣть. К. Досв. 170. З того часу цареве царство побільшало і збагатіло. Стор. І. 84.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збагатіти — збагаті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. збагатіти — -ію, -ієш. Док. до багатіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збагатіти — Збагаті́ти, -ті́ю, -ті́єш, -ті́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. збагатіти — ЗБАГАТІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до багаті́ти. Пан Грохальський повернувся з-під Москви раптом збагатівши, як це багатство потрапило йому до рук — знав тільки пан Бжеський (Тулуб, Людолови, І, 1957, 8). Словник української мови в 11 томах