збагатіти

Збагаті́ти, -ті́ю, -ті́єш, -ті́є

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збагатіти — збагаті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. збагатіти — -ію, -ієш. Док. до багатіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збагатіти — ЗБАГАТІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до багаті́ти. Пан Грохальський повернувся з-під Москви раптом збагатівши, як це багатство потрапило йому до рук — знав тільки пан Бжеський (Тулуб, Людолови, І, 1957, 8). Словник української мови в 11 томах
  4. збагатіти — Збагатіти, -тію, -єш гл. Разбогатѣть. К. Досв. 170. З того часу цареве царство побільшало і збагатіло. Стор. І. 84. Словник української мови Грінченка