збагатіти
Збагаті́ти, -ті́ю, -ті́єш, -ті́є
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збагатіти — збагаті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- збагатіти — -ію, -ієш. Док. до багатіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збагатіти — ЗБАГАТІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до багаті́ти. Пан Грохальський повернувся з-під Москви раптом збагатівши, як це багатство потрапило йому до рук — знав тільки пан Бжеський (Тулуб, Людолови, І, 1957, 8). Словник української мови в 11 томах
- збагатіти — Збагатіти, -тію, -єш гл. Разбогатѣть. К. Досв. 170. З того часу цареве царство побільшало і збагатіло. Стор. І. 84. Словник української мови Грінченка