збагачений

Збага́чений, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збагачений — збага́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. збагачений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до збагатити. 2》 у знач. прикм., спец.З підвищеним вмістом корисних речовин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збагачений — ЗБАГА́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до збагати́ти. Збагачений війною. Вельможний пан гетьман Задумав при спокою Поставить богу храм (Фр., ХIII, 1954, 274). 2. у знач. прикм., спец. З підвищеним вмістом корисних речовин. Словник української мови в 11 томах