збагачення

Значення в інших словниках

1. збагачення — збага́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. збагачення — -я, с. 1》 Дія за знач. збагатити і стан за знач. збагатитися. 2》 спец. Процес, унаслідок якого збільшується вміст корисних речовин у чому-небудь (руді, вугіллі, ґрунті і т. ін.). Збагачення харчових продуктів — підвищення біологічної цінності харчових продуктів. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. збагачення — ЗБАГА́ЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. збагати́ти і стан за знач. збагати́тися. Заробітки Олени Хобти великі, але ми не спостерігали у неї найменшого прагнення до особистого збагачення (Вол., Сади.. Словник української мови в 11 томах