збагачення
збага́чення
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збагачення — -я, с. 1》 Дія за знач. збагатити і стан за знач. збагатитися. 2》 спец. Процес, унаслідок якого збільшується вміст корисних речовин у чому-небудь (руді, вугіллі, ґрунті і т. ін.). Збагачення харчових продуктів — підвищення біологічної цінності харчових продуктів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збагачення — Збага́чення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- збагачення — ЗБАГА́ЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. збагати́ти і стан за знач. збагати́тися. Заробітки Олени Хобти великі, але ми не спостерігали у неї найменшого прагнення до особистого збагачення (Вол., Сади.. Словник української мови в 11 томах