1. Великий тлумачний словник сучасної мови

збагачення

збага́чення

-я, с.

1》 Дія за знач. збагатити і стан за знач. збагатитися.

2》 спец. Процес, унаслідок якого збільшується вміст корисних речовин у чому-небудь (руді, вугіллі, ґрунті і т. ін.).

Збагачення харчових продуктів — підвищення біологічної цінності харчових продуктів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збагачення — збага́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. збагачення — Збага́чення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. збагачення — ЗБАГА́ЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. збагати́ти і стан за знач. збагати́тися. Заробітки Олени Хобти великі, але ми не спостерігали у неї найменшого прагнення до особистого збагачення (Вол., Сади.. Словник української мови в 11 томах