збентежувати

Збентежувати, -жую, -єш

сов. в. збентежити, -жу, -жиш, гл.

1) Обезкураживать, обезкуражить, смущать, смутить. Збентежила ся річ Латина. Котл. Ен. VI. 55.

2) Ругать, обругать, обезчестить. Вони ж його збентежили: узяли та й вигнали. Зміев. у. Нащо мою збентежив дочку? Алв. 64.

Значення в інших словниках

1. збентежувати — збенте́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. збентежувати — Бентежити, тривожити, непокоїти, хвилювати, турбувати, збурювати.  Словник синонімів Караванського
3. збентежувати — -ую, -уєш, недок., збентежити, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Виводити зі стану спокою; хвилювати, тривожити. || тільки док. Злякати. 2》 Викликати замішання, ніяковість у кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. збентежувати — БЕНТЕ́ЖИТИ (викликати стан замішання, зніяковілості, ставити в незручне становище), ЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, КОНФУ́ЗИТИ розм.; ШОКУВА́ТИ (викликати неприємне почуття недотриманням загальноприйнятих норм поведінки). — Док.: збенте́жити, сконфу́зити, шокува́ти.  Словник синонімів української мови
5. збентежувати — ЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗБЕНТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Виводити із стану спокою; хвилювати, тривожити. Різні враження збентежували людську душу (Мирний, V, 1955, 305); Його стурбували нові ідеї, привезені сином...  Словник української мови в 11 томах