збродити

Зброди́ти, -джу, -диш

гл.

1) Выбродить, исходить.

2) Запачкать слѣдами, оставить слѣды на чемъ; истоптать, вытоптать. Буду закривати милого слідочок, щоби пташки не збродили. Чуб. V. 212. Худоба збродила луку. Вх. Лем. 418.

Значення в інших словниках

1. збродити — зброди́ти дієслово доконаного виду витоптати, затоптати) рідко  Орфографічний словник української мови
2. збродити — зброджу, збродиш, док., перех., рідко. Витоптати, затоптати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. збродити — ЗБРОДИ́ТИ¹ див. збро́джувати¹. ЗБРОДИ́ТИ² див. збро́джувати².  Словник української мови у 20 томах
4. збродити — ЗБРОДИ́ТИ, зброджу́, збро́диш, док., перех., рідко. Витоптати, затоптати що-небудь. Ой, вирву я кленовий листочок Та прикрию милої слідочок, Щоб пташечки не ходили, Щоб слідочка не збродили (Укр.. лір. пісні, 1958, 290).  Словник української мови в 11 томах