Словник української мови Грінченка

збурмати(ся)

Збурма́ти(-ся), ма́ю(-ся), -єш(-ся)

гл. Собраться. А в неділеньку вранці да бояри збурмали, да на море стріляли, на білую да лебедочку. Мет. 175. Збурмались вони під рясні дуби, чекаючи отамана на раду собі. н. п.

Словник української мови Грінченка