збурмати(ся)
Збурма́ти(-ся), ма́ю(-ся), -єш(-ся)
гл. Собраться. А в неділеньку вранці да бояри збурмали, да на море стріляли, на білую да лебедочку. Мет. 175. Збурмались вони під рясні дуби, чекаючи отамана на раду собі. н. п.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me