збурник
Збурник, -ка
м. раст. Tormentilla erecta. Лв. 102. см. курєче зіллє [зілля].
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збурник — збу́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови