Значення в інших словниках
-
збути —
збу́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
збути —
Збу́ти, збу́вати. Ухилитися, зробити щось про людське око, відбутися легшим, зігнорувати. Так само збуло товариство мовчки і ту обставину; що уніят др. Кордуба фіґурує як редактор православного календаря “Рускої Бесіди“ за рік 1913 (Звідомл.
Українська літературна мова на Буковині
-
збути —
див. збувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
збути —
збува́ти (спуска́ти) / збу́ти (спусти́ти) з рук кого, що і без додатка. Позбуватися кого-, чого-небудь або продавати щось. (Гнат:) Так от, учора їздив я в місто на ярмарок: треба було збути з рук одну шкапину (М.
Фразеологічний словник української мови
-
збути —
ЗНИКА́ТИ (переставати існувати, бути в наявності), ЩЕЗА́ТИ, ПРОПАДА́ТИ, ДІВА́ТИСЯ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, ЗАПОДІВА́ТИСЯ розм., ЧЕ́ЗНУТИ розм., ЗБУВА́ТИ заст.
Словник синонімів української мови
-
збути —
ЗБУ́ТИ див. збува́ти.
Словник української мови в 11 томах