збути

Значення в інших словниках

1. збути — збу́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. збути — Збу́ти, збу́вати. Ухилитися, зробити щось про людське око, відбутися легшим, зігнорувати. Так само збуло товариство мовчки і ту обставину; що уніят др. Кордуба фіґурує як редактор православного календаря “Рускої Бесіди“ за рік 1913 (Звідомл. Українська літературна мова на Буковині
3. збути — див. збувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. збути — збува́ти (спуска́ти) / збу́ти (спусти́ти) з рук кого, що і без додатка. Позбуватися кого-, чого-небудь або продавати щось. (Гнат:) Так от, учора їздив я в місто на ярмарок: треба було збути з рук одну шкапину (М. Фразеологічний словник української мови
5. збути — ЗНИКА́ТИ (переставати існувати, бути в наявності), ЩЕЗА́ТИ, ПРОПАДА́ТИ, ДІВА́ТИСЯ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, ЗАПОДІВА́ТИСЯ розм., ЧЕ́ЗНУТИ розм., ЗБУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
6. збути — ЗБУ́ТИ див. збува́ти. Словник української мови в 11 томах