збуток

Збуток, -тку

м.

1) = збут. О. 1862 IX. 72.

2) Исполненіе.

Значення в інших словниках

1. збуток — збу́ток іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. збуток — ЗБУ́ТОК, тку, ч., діал. 1. Те саме, що збут. Зелені та білі ренети .. можуть довго лежати, гарно пахнуть і мають добрий збуток (У. Самчук); * У порівн. З землею прощається сонце. В останнi хвилини воно висить над обрiєм, мов для збутку (Р. Андріяшик).  Словник української мови у 20 томах