збігтися

Збіга́тися, -га́юся, -єшся

сов. в. збігтися, -жуся, -жишся, гл.

1) Сбѣгаться, сбѣжаться. Швець із гори, пес із долини та збіглися до кобили. Чуб. V. 1173.

2) Сжаться, сжинаться; о матеріи: сдѣлаться короче послѣ мойки. Роздимаються (речі) од тепла, а збігаються од холоду. Ком. II. 54. Штанці... збіглись. Св. Л. 310.

---------------

Збігатися, -гаюся, -єшся

гл. Проситься искать; засуетиться, забѣгать. Говори швидче, бо за мною зараз збігаються. Котл. (1874), 331. За Оксаною, як її викрали, то зараз пан збігався. МВ. І. 133. Взяла да й утекла... Як збігались пани, Бо' храни! трусу такого на все. село. О. 1862. VI. 62.

Значення в інших словниках

1. збігтися — збі́гтися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. збігтися — див. збігатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. збігтися — ВІДПОВІДА́ТИ (бути відповідним кому-, чому-небудь, бути у відповідності з кимось, чимось), ПІДХО́ДИТИ, ЗБІГА́ТИСЯ, ВКЛАДА́ТИСЯ (УКЛАДА́ТИСЯ) в що (перев. із запереченням), ПРИСТАВА́ТИ розм. — Док.: підійти́, збі́гтися, приста́ти.  Словник синонімів української мови
4. збігтися — ЗБІ́ГТИСЯ див. збіга́тися.  Словник української мови в 11 томах