збігтися
Збіга́тися, -га́юся, -єшся
сов. в. збігтися, -жуся, -жишся, гл.
1) Сбѣгаться, сбѣжаться. Швець із гори, пес із долини та збіглися до кобили. Чуб. V. 1173.
2) Сжаться, сжинаться; о матеріи: сдѣлаться короче послѣ мойки. Роздимаються (речі) од тепла, а збігаються од холоду. Ком. II. 54. Штанці... збіглись. Св. Л. 310.
---------------
Збігатися, -гаюся, -єшся
гл. Проситься искать; засуетиться, забѣгать. Говори швидче, бо за мною зараз збігаються. Котл. (1874), 331. За Оксаною, як її викрали, то зараз пан збігався. МВ. І. 133. Взяла да й утекла... Як збігались пани, Бо' храни! трусу такого на все. село. О. 1862. VI. 62.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збігтися — збі́гтися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- збігтися — див. збігатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збігтися — ВІДПОВІДА́ТИ (бути відповідним кому-, чому-небудь, бути у відповідності з кимось, чимось), ПІДХО́ДИТИ, ЗБІГА́ТИСЯ, ВКЛАДА́ТИСЯ (УКЛАДА́ТИСЯ) в що (перев. із запереченням), ПРИСТАВА́ТИ розм. — Док.: підійти́, збі́гтися, приста́ти. Словник синонімів української мови
- збігтися — ЗБІ́ГТИСЯ див. збіга́тися. Словник української мови в 11 томах