збігтися

ВІДПОВІДА́ТИ (бути відповідним кому-, чому-небудь, бути у відповідності з кимось, чимось), ПІДХО́ДИТИ, ЗБІГА́ТИСЯ, ВКЛАДА́ТИСЯ (УКЛАДА́ТИСЯ) в що (перев. із запереченням), ПРИСТАВА́ТИ розм. — Док.: підійти́, збі́гтися, приста́ти. Бурлацьке життя, повне тривог, несподіванок, випробувань — це було якраз те, що найбільше відповідало характерові Багірова (О. Гончар); Вона вгадувала своїм жіночим серцем, що Харитін підходить під її завзятущий, дужий темперамент (І. Нечуй-Левицький); Їх особисті й суспільні інтереси збігаються (з журналу); Перебрав (Саїд) у голові всіх своїх давніх знайомих, жодне прізвище, жодне обличчя не вкладалося в те, що він бачив перед собою (І. Ле); (Груїчева:) Так же довго тривати не може, ..гра в якусь надземну любов пристала хіба підліткам (Леся Українка).

ЗБИРА́ТИСЯ (опинятися в одному місці, в однієї особи чи в одних руках), ГРОМА́ДИТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, НАГРОМА́ДЖУВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИСЯ, КОНЦЕНТРУВА́ТИСЯ, СТЯГА́ТИСЯ, НАСУВА́ТИ перев. док., розм. (у великій кількості); КУ́ПЧИТИСЯ, СКУ́ПЧУВАТИСЯ, СКУ́ПЛЮВАТИСЯ розм., КУ́ПИТИСЯ діал. (збиратися докупи); СХО́ДИТИСЯ, НАХО́ДИТИ, ЗБІГА́ТИСЯ розм., НАБІГА́ТИ розм., НАПЛИВА́ТИ розм., НАПИРА́ТИ розм., НАПИРА́ТИСЯ розм. (про людей, тварин); СТІКА́ТИСЯ (поступово); НАБИРА́ТИСЯ (у певній кількості). — Док.: зібра́тися, назбира́тися, згуртува́тися, нагрома́дитися, згрома́дитися, зосере́дитися, сконцентрува́тися, стягти́ся, стягну́тися, настяга́тися розм. насу́нути, ску́пчитися, ску́питися, зійти́ся, насхо́дитися, найти́, збі́гтися, набі́гти, напливти́, наплисти́, напе́рти, напе́ртися, стекти́ся, набра́тися. В Денисовій хаті вже збирались гості (І. Нечуй-Левицький); Незабаром почали до нашого огнища громадитися втікачі й з інших компаній (І. Франко); Тривожно перезиралися козаки, гуртуючись біля церковного ґанку (З. Тулуб); Війська зосереджувались понад річкою (О. Гончар); (Криштоф:) Дрібна продукція пережила свій вік — капітал концентрується (І. Франко); Все повітове місто насунуло у світлиці начальника з своїми сім'ями (І. Нечуй-Левицький); — Ворог скупчується в селі за річкою! (П. Панч); Студенти скупчились на площадці (І. Кочерга); Чоловіка з шість пішло нагору. Остатні скупились коло рундука, гудуть (Панас Мирний); — Усюди, кажуть, купляться круг панів люди та компонують, як би Сомка на волю визволити (П. Куліш). — Пор. ску́пчуватися.

СХО́ДИТИСЯ (про підрахунки, числа — виявлятися однаковими; про думки, наміри і т. ін. — бути дуже подібними, схожими), ЗБІГА́ТИСЯ, ВІДПОВІДА́ТИ. — Док.: зійти́ся, збі́гтися. — Двісті двадцять два і два в остачі! — урочисто оголошує Ксеня. — Таки сходиться, — дивується Мирон (М. Стельмах); (Люцій (до Теофіла):) От бачиш, се випадок нещасливий, — він мовив навмання, не знав, що вигад зійдеться з правдою (Леся Українка); Не в усьому гадки Друзя збігалися з рекомендаціями поважних авторитетів (Ю. Шовкопляс).