звенькотіти

Звенькоті́ти, -чу́, -ти́ш

гл. Звенѣть. У Кременці звенькотить, як по каменю їдеш. Н. Вол. у.

Значення в інших словниках

1. звенькотіти — звенькоті́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови