звикати
Звика́ти, -ка́ю, -єш
сов. в. звикнути и звикти, -ну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Хто не звик правди поважати, той завше ласий панувати. Ном. № 1132.
Словник української мови ГрінченкаЗвика́ти, -ка́ю, -єш
сов. в. звикнути и звикти, -ну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Хто не звик правди поважати, той завше ласий панувати. Ном. № 1132.
Словник української мови Грінченка