звисати
Звиса́ти, -са́ю, -єш
сов. в. звиснути, -ну, -неш, гл.
1) Нависать, нависнуть. Ой звисли чорні хмароньки, звисли. Чуб. V. 34.
2) Отвисать, отвиснуть. Тут то страва, тут то люба! покуштуєш — звисне губа. Маркев. 48.
3) Съ отрицаніемъ: не переставать висѣть. Нагаєчка дротяночка з кілка не звисає. Чуб. V. 578.
Словник української мови Грінченка