звладати

Звлада́ти, -даю, -єш

гл. Совладать. З серцем не звладаю, коли Петро не мій буде, то смерть загадаю. Котл. (1874). 336.

Значення в інших словниках

1. звладати — звлада́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. звладати — -аю, -аєш, док., рідко. Взяти верх над ким-, чим-небудь, перемогти, впоратися з кимсь, чимось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звладати — ЗВЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., рідко. Взяти верх над ким-, чим-небудь, перемогти, справитися з кимсь, чимось. Заняття в гімназії на цей день були скасовані. Однаково з півтисячною оравою несила було звладати (Смолич, II, 1958, 113).  Словник української мови в 11 томах