звладати

ЗВЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., рідко. Взяти верх над ким-, чим-небудь, перемогти, справитися з кимсь, чимось.

Заняття в гімназії на цей день були скасовані. Однаково з півтисячною оравою несила було звладати (Смолич, II, 1958, 113).

Звлада́ти з собо́ю — перемогти в собі вияв якого-небудь почуття.

Може ж він і сам не сподівався, щоб воно так страшно вийшло. Просто, я так думаю, не звладав з собою (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 225).

Значення в інших словниках

1. звладати — звлада́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. звладати — -аю, -аєш, док., рідко. Взяти верх над ким-, чим-небудь, перемогти, впоратися з кимсь, чимось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звладати — Звлада́ти, -даю, -єш гл. Совладать. З серцем не звладаю, коли Петро не мій буде, то смерть загадаю. Котл. (1874). 336.  Словник української мови Грінченка