звиш

ЗВИШ, прийм. з род. і знах. в., діал. Зверх ( див. зверх² 2-4).

Минуло звиш п’ятнадцять літ від того часу (Фр., IV, 1950, 300);

І льон хай буде звиш коліна, повище пояса трава (Павл., Бистрина, 1959, 17);

Викрадав [Славко] гроші від батька й сам купував ті пачки [тютюну], що виходили йому на звиш купованих матір’ю (Март., Тв., 1954, 245).

Значення в інших словниках

1. звиш — звиш прийменник зверх, понад незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. звиш — Звиш, прийм. Понад. Зі Львова до Відня є 746 кільометрів, то на годину випало би 75V2 кільометрів, але звиш годину треба відчислити на перестанки (Б., 1895, 15, 3) // порівн. рос. свыше — понад; пол. ponad — те саме.  Українська літературна мова на Буковині
3. звиш — прийм. з род. і знах. в., діал. Зверх (див. зверх II 2-4)).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. звиш — Зви́ш нар. Выше; свыше.  Словник української мови Грінченка