звичність

ЗВИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до зви́чний.

Говорив він впевнено, надійно округленими.. фразами, що не дряпають мозку, не дратують його, а якось ніби заспокоюють, заколисують своєю надійною звичністю (Руд., Остання шабля, 1959, 348);

Боєць, не підводячись, підібрав свій кулемет, відповз до дверей і зі звичністю професіонала почав мовчки встановлювати його на порозі (Гончар, III, 1959, 142).

Значення в інших словниках

1. звичність — зви́чність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. звичність — -ності, ж. Абстр. ім. до звичний.  Великий тлумачний словник сучасної мови