зворушити

Зворуши́ти, -шу́, -шиш

гл.

1) зворухнути. Хотіли удвох скотить на віз того кабана, — та й не зворушать з місця. Рудч. Ск. І. 157.

2) — землю. Поднять, вспахать. Зворуши землю уміючи та посій доладу. Хата. XV.

3) Всколебать, всколыхнуть. Як махнемо хусткою..., то ми зворушили на тому місці воздух. Дещо, 75.

4) — людину, серце. Встревожить, взволновать, растрогать. Одного прегарного літнього дня громаду села Кукуріківщини зворушив випадок надзвичайний. Г. Барв. 350. Як вона зворушила моє серце! Як давно не зазнавав я почування такого високого. Г. Барв. 496.

Значення в інших словниках

1. зворушити — звору́ши́ти 2 дієслово доконаного виду схвилювати зворуши́ти 1 дієслово доконаного виду поворушити; зрушити рідко  Орфографічний словник української мови
2. зворушити — I -ушу, -ушиш, док., перех., рідко. Те саме, що зворухнути 1-4). II див. зворушувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зворушити — ЗВОРУШИ́ТИ¹, ушу́, у́шиш, док., кого, що. Те саме, що зворухну́ти 1-4. Оболок в небі ніде ні шматочка, Вітер в гаю не зворуше [зворушить] листочка (Я. Щоголів); – Хто зворушив сон мій милий? (П.  Словник української мови у 20 томах
4. зворушити — ЗВОРУ́ШУВАТИ (збуджувати співчуття, жаль, ніжність і т. ін., глибоко хвилюючи), ХВИЛЮВА́ТИ, ПРОЙМА́ТИ, ЗРУ́ШУВАТИ заст., ПОРУ́ШУВАТИ діал., ПОРУША́ТИ діал.; ТОРКА́ТИ, ТОРКА́ТИСЯ (перев. із сл. душа, серце). — Док.  Словник синонімів української мови
5. зворушити — Зворуши́ти, -рушу́, -ру́шиш, -ру́шать; звору́ши́в; зворуши́, -ші́ть і звору́ш, звору́ште  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. зворушити — ЗВОРУШИ́ТИ¹, ушу́, у́шиш, док., перех., рідко. Те саме, що зворухну́ти 1-4. Оболок в небі ніде ні шматочка, Вітер в гаю не зворуше листочка (Щог., Поезії, 1958, 304); — Хто зворушив сон мій милий? (Граб.  Словник української мови в 11 томах