звікувати
Звікува́ти, -ку́ю, -єш
гл. Провести жизнь. Звікував я вік мій довгий, та й не бачив того змалку. К. Псал. 89.
Словник української мови ГрінченкаЗвікува́ти, -ку́ю, -єш
гл. Провести жизнь. Звікував я вік мій довгий, та й не бачив того змалку. К. Псал. 89.
Словник української мови Грінченка