Словник української мови Грінченка

звінок

Звінок, -нка

м.

1)риби. Поперекъ отрѣзанный кусокъ рыбы. Ой поставив козак Нечай та сторожу в місті, а сам пішов до кумоньки звінок риби їсти. АД. II. 58.

2) раст. Rhinauthus crista galli. Лв. 101. см. звонець.

Словник української мови Грінченка