звінок
Звінок, -нка
м.
1) — риби. Поперекъ отрѣзанный кусокъ рыбы. Ой поставив козак Нечай та сторожу в місті, а сам пішов до кумоньки звінок риби їсти. АД. II. 58.
2) раст. Rhinauthus crista galli. Лв. 101. см. звонець.
Словник української мови Грінченка