звітріти

Звітріти, -рію, -єш

гл. Вывѣтриться. Коли сіль звітріє, то чим приправити? Єв. Л. XIV. 34.

Значення в інших словниках

1. звітріти — звітрі́ти дієслово доконаного виду безос.  Орфографічний словник української мови
2. звітріти — -іє, док. Те саме, що звітритися 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звітріти — звітріти вивітритися; утратити аромат (ст): Мелемо пражену каву безпосередно перед її запаренням, інакше вона звітріє (Нова хата 1934)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. звітріти — ЗВІТРІ́ТИ, і́є, док. Те саме, що зві́тритися 1.  Словник української мови в 11 томах