звіщати
Звіща́ти, -ща́ю, -єш
сов. в. звісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Извѣщать, извѣстить. Камен. у.
Словник української мови ГрінченкаЗвіща́ти, -ща́ю, -єш
сов. в. звісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Извѣщать, извѣстить. Камен. у.
Словник української мови Грінченка